Проблеми підготовки сучасного вчителя

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

2025-06-23T12:12:28+03:00

У статті розкриті основні завдання та напрями розвитку національної ідентичності учнів у процесі виховної роботи. Виділено ознаки для визначення конкретних завдань та напрямів розвитку національної ідентичності учнів. Всі педагогічні завдання умовно розділено на дві взаємозумовлені групи: ідеальні та актуальні. Визначено актуальні завдання виховання учнів на основі реальних цілей розвитку національної ідентичності. Виділено три групи виховних завдань, які орієнтовані на результат виховання національної ідентичності учня. Визначено зміст розвитку національної ідентичності учнів: за видами діяльності учнів, за результатом виховання. Встановлено, що індивідуальність та національна ідентичність є фундаментом виховання особистості. Доведено, що послідовність реалізації виховних завдань визначається багатьма чинниками, але, передусім, необхідно враховувати можливості учнів, учителів, і навіть, рівень розвитку виховної системи.

ІНТЕГРАТИВНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

2025-06-27T07:30:43+03:00

У статті розкрито сутність інтегративно-діяльнісного підходу у підготовці майбутніх учителів до національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Розкрито в інтегративно-діяльнісному підході значення поєднання теоретичної та практичної підготовки майбутнього вчителя. Виділено види інтеграції: горизонтальну та вертикальну. Розкрито використання алгоритмів у процесі реалізації інтегративно-діяльнісного підходу у підготовці майбутніх учителів до національно-патріотичного виховання учнів. Виділено вимоги до інтегративно-діяльнісного підходу. Розкрито, що інтегративно-діяльнісний підхід у процесі організації та здійснення підготовки здобувачів до національно-патріотичного виховання учнів є системою, що складається із взаємозалежних елементів (методологічної, теоретичної, методичної, технологічної, морально-психологічної підготовки), що зумовлено інтеграцією у педагогічній діяльності цих видів діяльності.

БАГАТОКОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

2025-06-27T07:52:09+03:00

Стаття присвячена дослідженню професійної готовності майбутніх викладачів як багатокомпонентної структури. Мета дослідження полягає у визначенні та аналізі багатокомпонентної структури професійної готовності майбутніх викладачів, виявленні основних компонентів та факторів, що впливають на її формування. У результаті аналізу наукової бази окресленої теми було визначено, що професійна готовність майбутніх викладачів є складною, багатокомпонентною структурою, яка включає наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісний, рефлексивний.

ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ ТА СІМ’Ї У ВИХОВАННІ ГЕНДЕРНО ТОЛЕРАНТНОЇ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2025-06-27T08:18:59+03:00

Стаття присвячена проблемі формування гендерної толерантності у дітей дошкільного віку як важливого складника сучасного демократичного суспільства. Увагу акцентовано на важливості співпраці між закладом дошкільної освіти та сім’єю для створення сприятливих умов виховання, вільного від гендерних стереотипів. Зазначено, що партнерство педагогів і батьків відіграє ключову роль у формуванні толерантного ставлення дітей до соціального різноманіття, їхньої особистісної самореалізації та подолання дискримінаційних уявлень.

На основі аналізу законодавчих документів та наукових досліджень визначено основні підходи до реалізації гендерно чутливого виховання в освітньому процесі. Зокрема, обґрунтовано значущість інформаційно-просвітницької роботи з батьками, проведення спільних заходів, моделювання толерантного освітнього середовища та здійснення контролю за освітньо-виховним процесом. Розглянуто питання впливу сім’ї на формування уявлень про гендерні ролі та гендерну рівність. У статті також окреслено основні проблеми, що перешкоджають досягненню гендерної рівності, серед яких: стійкість соціальних стереотипів, нерівне представництво жінок і чоловіків у різних сферах діяльності, дискримінація на ринку праці. Запропоновано шляхи подолання цих проблем, зокрема через освіту, зміни у законодавстві, популяризацію гендерної рівності через медіа та підтримку міжнародних організацій.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-06-27T08:43:22+03:00

У статті розглядаються теоретичні основи формування цифрової компетентності майбутніх педагогів у закладах фахової передвищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровою трансформацією освіти та необхідністю підготовки педагогів, здатних ефективно використовувати цифрові технології в освітньому процесі. Проаналізовано сутність поняття «цифрова компетентність» та визначено її структуру. Розглянуто основні підходи до формування цифрової компетентності, а також принципи, методи та технології, що сприяють її розвитку. Особливу увагу приділено формуванню цифрової компетентності майбутніх педагогів у закладах фахової передвищої освіти.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КУРСАНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2025-06-23T17:25:53+03:00

Стаття розкриває засади формування іншомовної компетентності курсантів немовних спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в умовах вищого військового закладу освіти. Виявлено специфіку організації навчання у військовому закладі освіти та різні аспекти інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес, що дозволяє створювати адаптивне середовище з урахуванням специфіки підготовки курсантів немовних спеціальностей. У процесі організації дослідження було опитано 160 курсантів I–III курсів ВВНЗ (2022-2024 рр.), які відзначали інформаційно-комунікаційні технології як дієвий засіб підвищення мотивації до вивчення іноземної мови, урізноманітнення подачі навчального матеріалу, що впливає на засвоєння навчальних тем для подальшого їх практичного використання. Більшість з них добре адаптуються до використання викладачами ІКТ для проведення занять, хоча самі помірно застосовують їх під час вивчення іноземної мови. Проаналізовано педагогічні умови формування іншомовної компетентності – організацію продуктивного іншомовного освітнього середовища, застосування в освітньому процесі сучасних інформаційно-комунікативних технологій, моделювання різних професійних ситуацій. Акцентовано увагу, що найбільш ефективно на професійний розвиток курсантів впливають методи активного навчання – перевернутий клас, змішане навчання, ситуаційний аналіз (кейс-метод), моделювання ситуацій (симулятивне навчання), мікронавчання, проектне навчання тощо. У висновках наголошено на важливості активізації продуктивного іншомовного освітнього середовища для курсантів із впровадження проєктних методів; використанні сучасних інформаційно-комунікативних технологій із елементами симуляції та геймифікації, що сприяє підвищенню мотивації курсантів; моделюванні в освітньому різних способів розв’язання педагогічних ситуацій; самоконтролю та самооцінки, розвитку професійного мислення.

СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДОПОВНЕНОЇ ТА ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

2025-06-27T09:23:54+03:00

У статті досліджується сутність та особливості AR та VR як засобів удосконалення освітнього процесу, аналізуються основні переваги та виклики їх впровадження. Визначено ключові аспекти застосування AR/VR на різних рівнях освіти, окреслено можливості використання цих технологій для візуалізації складних концепцій, підвищення мотивації здобувачів освіти та створення безпечного середовища для експериментальної діяльності. Висвітлено питання інтеграції імерсивних технологій у навчальні програми, програми підготовки педагогічних кадрів та оцінювання ефективності їх використання.

АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ У СФЕРІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З КЛАСНИМ КОЛЕКТИВОМ

2025-06-27T10:45:39+03:00

Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів формування ключових компетентностей майбутніх педагогів у сфері виховання. Мета дослідження полягає у вивченні теоретичних засад розвитку професійних компетентностей педагогів, необхідних для організації ефективного виховного процесу. У статті висвітлюються основні компоненти педагогічної компетентності, серед яких психолого-педагогічна, комунікативна, організаційна, методична, соціально-громадянська, правова, цифрова та рефлексивна компетентності.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

2025-06-27T11:49:35+03:00

У статті досліджено окремі аспекти використання штучного інтелекту та пошукових систем у навчанні й питання академічної доброчесності. Штучний інтелект (ШІ) забезпечує індивідуалізацію навчання й нові методичні можливості, але ускладнює перевірку авторства відповідей. Мета роботи – дослідити академічну доброчесність майбутніх учителів математики в процесі професійної підготовки. Використано аналіз джерел, розробку запитань і порівняння відповідей здобувачів та ШІ. Підкреслено важливість формування цифрової грамотності майбутніх учителів і критичного ставлення до результатів роботи систем ШІ.

ПОТЕНЦІАЛ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ ІНСТРУКЦІЙ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ДОСВІД США

2025-06-27T12:10:40+03:00

У статті розглядається потенціал впровадження диференційованих інструкцій у вищій школі. Визначено сутність термінів «індивідуалізоване», «диференційоване» та «персоналізоване» навчання. Проаналізовано еволюцію методу диференційованих інструкцій в освітню технологію. Розглянуто результати емпіричних досліджень, що демонструють позитивний вплив на досягнення, мотивацію студентів та виклики впровадження диференційованих інструкцій. Окреслено можливості використання методу в умовах дистанційного навчання, визначено напрями подальших розвідок. Обґрунтовано важливість створення методичної бази для педагогів вищої школи в України.

РОЛЬ ВИКЛАДАЧА У ФОРМУВАННІ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

2025-06-27T12:23:46+03:00

У статті досліджується роль викладача у формуванні резильєнтності майбутніх педагогів у змішаному навчанні. Визначено ключові чинники стійкості до стресу, розглянуто вплив педагогічної підтримки на адаптивність та саморегуляцію здобувачів вищої освіти. Результати дослідження підтверджують, що регулярний зворотний зв’язок, безпечне освітнє середовище та інтерактивні методи підвищують мотивацію і професійну впевненість.

РОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН «ПЕДАГОГІКА» І «ЯКІСТЬ ОСВІТИ ТА ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ» У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2025-06-27T12:39:38+03:00

Актуалізовано педагогічний аспект підготовки вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти. Узагальнено досвід упровадження традиційних та інтерактивних методів та форм навчання здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Початкова освіта» у рамках навчальної дисципліни «Педагогіка». Представлено досвід впровадження навчальної дисиципліни «Якість освіти та освітні вимірювання» в освітній процес підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Початкова освіта» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.