Проблеми підготовки сучасного вчителя

ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Інна Андрушко, Інесса Візнюк, Ольга Дзекан, Анна Долинна — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлено сучасні виклики системи вищої освіти України в умовах війни, цифровізації та суспільних трансформацій. Проаналізовано проблеми дистанційного навчання, забезпечення академічної доброчесності, психологічного благополуччя учасників освітнього процесу та відповідності європейським стандартам. Підкреслено необхідність модернізації управління, розвитку цифрових компетентностей і інтеграції європейських практик для посилення стійкості та конкурентоспроможності закладів вищої освіти. Забезпечення якості, оновлення освітніх програм і розвиток системи психологічної підтримки визначено як ключові умови успішного функціонування університетів.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ

Любов Тітова, Інна Ковтанюк — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається роль цифрових технологій у забезпеченні інклюзивного навчання, що сприяє рівному доступу до освіти для всіх здобувачів незалежно від їхніх індивідуальних особливостей. Проаналізовано цифрові інструменти, які допомагають адаптувати навчальні матеріали, персоналізувати освітній процес та зменшити бар’єри у навчанні, пов’язані з фізичними чи когнітивними особливостями здобувачів освіти. Особливу увагу приділено таким сервісам, як Google Meet, Microsoft Immersive Reader, Read&Write for Google Chrome, Coblis, Beeline Reader та Book Creator, Transkriptor, що забезпечують альтернативні способи сприйняття інформації, індивідуалізацію темпу навчання та інтерактивність.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ірина Сараєва, Альона Філімонюк — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена вивченню педагогічного потенціалу гри у забезпеченні якості дошкільної освіти. Метою дослідження є визначення випливу ігрової діяльності на формування ігрової, пізнавальної та життєвої компетентностей дошкільного віку. У роботі застосовано методи аналізу та узагальнення науково-теоретичної літератури, систематизації педагогічного досвіду, порівняльний аналіз сучасних підходів до організації ігрової діяльності. Результати дослідження засвідчили, що системне формування ігрової компетентності є підґрунтям для становлення життєвої компетентності дитини та забезпечує її готовність до подальшого навчання в початковій школі. Наукова значущість дослідження полягає у підкресленні ролі гри як інструменту підвищення якості дошкільної освіти та розвитку цілісної, соціально активної та творчої особистості.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ: ОГЛЯД ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ірина Щербань, Наталя Гут — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду використання технологій штучного інтелекту як інструменту підвищення ефективності навчання іноземним мовам. На основі огляду сучасних наукових досліджень розглянуто педагогічний потенціал штучного інтелекту у персоналізації навчання, автоматизованому оцінюванні, ефективному використанню технологій у процесі навчання іноземним мовам; з’ясовано їх педагогічний потенціал, дидактичні можливості та вплив на підвищення ефективності мовної освіти; підкреслено переваги штучного інтелекту у забезпеченні індивідуалізації навчання, підвищенні мотивації студентів та підтримці викладачів.

МІСЦЕ, РОЛЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РУХЛИВИХ ІГОР В ОЗДОРОВЧО-ВАЛЕОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Наталія Лісневська — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті акцентується увага на тому, що рухливі ігри здатні не тільки навчати і розвивати дітей, але й покращити рівень їх здоров’я. У відповідності до завдань з валеологічної освіти дітей наводяться приклади рухливих ігор валеологічного змісту для молодшого, середнього і старшого дошкільного віку на формування культурно-гігієнічних навичок, загартування та рухову активність, профілактику захворювань, формування емоційного благополуччя, важливість медицини та лікарів, здорового харчування, розвиток фізичних якостей, емоційне здоров’я та психологічне розвантаження, будову внутрішніх органів і частин тіла.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СМІХОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ У ТВОРЧОСТІ ПАВЛА ВІРСЬКОГО В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «НАРОДОЗНАВСТВО ТА ХОРЕОГРАФІЧНИЙ ФОЛЬКЛОР УКРАЇНИ»

Інна Терешко — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано роль сміхової культури як соціального та естетичного інструменту в хореографічних інтерпретаціях П. Вірського та визначено педагогічний потенціал використання цього феномена у процесі викладання дисципліни «Народознавство та хореографічний фольклор України». Доведено, що використання творчості митця як навчально-методичного матеріалу дозволяє: конкретизувати поняття сміхової культури; продемонструвати як народна фольклорна традиція трансформується у сценічне мистецтво; формувати у молоді уміння передавати національний характер засобами пластики та гумору.

КРОСКУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ольга Бикова, Світлана Заєць — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто роль кроскультурного менеджменту як інструменту розвитку сучасної хореографічної освіти України. Проаналізовано вплив глобалізації на управління мистецькими інституціями та міжкультурну взаємодію в освіті. Показано значення кроскультурної компетентності педагогів у формуванні відкритого освітнього середовища, що поєднує світові тенденції з національними традиціями. Зроблено висновок про його роль у підвищенні якості та конкурентоспроможності хореографічної освіти.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІФАКТОРНОГО ВПЛИВУ НА ТРАЕКТОРІЮ ОСВІТНЬО-АКАДЕМІЧНОГО ПОСТУПУ НАДДНІПРЯНЩИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Ігор Ткаченко, Микола Чумак — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Тематичним стрижнем статті стало проведення теоретичного аналізу впливу цілісної групи факторів на освітньо-академічний поступ досліджуваного століття. Відзначено, що перша складова факторної групи мала системний характер впливу на досліджувану феноменологію, тоді як інша – відображала свої пікові прояви домінування на різних історичних етапах.

Окреслено вагомість впливу на заявлене соціокультурного фактору, спрямованого на розвиток духовної культури, формування ціннісних орієнтирів і кристалізацію ментальності.

Проаналізовано дію інтелектуально-наукового фактору в його змістовому та історичному вимірах. Узагальнено, що специфіка педагогічного фактора (зокрема, підсиленого впливами західноєвропейських інтелектуальних традицій) визначала характер освітнього розвитку вітчизняного академічного середовища упродовж ХІХ століття.

ЗМІСТ І СТРУКТУРА ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ОСНОВІ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Олег Авраменко, Олена Нагайчук — вт, 25 лис 2025 00:00:00 +0200

Стаття порушує проблему недостатньої ефективності традиційної системи навчання та відсутності чіткого механізму формування і оцінювання ключових компетентностей у сфері безпеки та охорони праці. Обґрунтовано зміст та визначено структурні компоненти професійної підготовки, а також оптимальний комплекс дисциплін професійного спрямування, що реалізує триєдиний підхід (професійно-педагогічну, професійно-інженерну та професійно-практичну підготовку). Зміст цих дисциплін будується на принципах інтегрованості, наступності, доступності та реалізує діяльнісний компонент.