УТИЛІТАРНІ (ПРИКЛАДНІ) ЕМОЦІЇ У МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2307-4914.18.2018.162366Ключові слова:
Музичне інструментальне виконавство, практика музично-виконавської діяльності, психомоторика, утилітарні (прикладні) емоції, зміст, структура, закономірності розвитку.Анотація
У статті досліджено природу, структуру і функціонування прикладних (практичних, технічних або утилітарних) емоцій (щодо психомоторної сфери) у музично-виконавській діяльності. Виявлено трирівневу класифікаційну систему утилітарно-емоційної активності музикантів у процедурі художньо-віртуозної регуляції музично-виконавських дій. Зазначено, що три рівні у завершеному виконанні майстрів, як правило, відносно корелюють з трирівневою класифікаційною системою художньо-образних хвилювань та чуття (інтуїції) музиканта-виконавця, а саме: фабульно-ситуаційними музично-естетичними емоціями, епізодними музично-естетичними почуттями, цілісним музично-виконавським переживанням.Посилання
Алексеев А. Д. Из истории фортепианной педагогики. К.: Музична Україна, 1974. 160 с.
Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975. 447 с.
Анохин П. К. Эмоции. Психология эмоций: тексты. Москва, 1989. С. 172–177 с.
Бай Ю. М. Психомоторика художньо-віртуозної побіжності баяніста (акордеоніста). Умань, 2017. – 652 с.
Бай Ю.М. Художньо-музичні виконавські хвилювання (класифікація та зміст). Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2018. Вип. 24: Виконавське музикознавство (виконавці пишуть про своє мистецтво). С. 3–15.
Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Медицина, 1966. 349 с.
Вилюнас В. К., Гиппенрейтер Ю. Б. Психология эмоций. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 288 с.
Выготский Л. С. Психология искусства. М.: Лабиринт, 2010. 352 с.
Давидов М. А. Виконавське музикознавство. Енциклопедичний довідник. Луцьк: ВАТ «Волниська обласна друкарня», 2010. 400 с.
Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы: учеб. пособие для вузов. Мн.: Изд-во БГУ, 1981. 384 с.
Ергиев И. Д. Артистизм музыканта-инструменталиста. Одесса: Астропринт, 2014. 284 с.
Запорожец А. В. Развитие произвольных движений. М.: Просвещение, 1960. 430 с.
Коган Г. М. У врат мастерства: психологические предпосылки успешности пианистической работы. 4-е доп. изд. Москва: Сов. Композитор, 1977. 174 с.
Леонтьев В. О. Классификация эмоций. Одесса: Изд-во инновационно-ипотечного центра, 2002. С. 8–23.
Маркова Е. Н. Интонационность музыкального искусства: научное обоснование и проблемы педагогики. Киев: Музична Україна, 1990. 180 с.
Психолого-педагогический словарь: словарь / сост. Е. С. Рапацевич; под общ. ред. А. П. Астахова. Минск: Современное слово, 2006. 928 с.
Смирнов С. Д. Психология и педагогика для преподавателей высшей школы: учеб. пособие. Москва: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2007. 440 с.
Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей. Москва, 2003. 379 с.
Шульпяков О. Ф. Техническое развитие музыканта-исполнителя. Ленинград: Музыка, 1973. 104 с.
Цагарелли Ю. А. Психология музыкально-исполнительской деятельности: учебное пособие. Санкт-Петербург: Композитор – Санкт-Петербург, 2008. 367 с.
Концертните произведения за акордеон от български композитори. България. Благоевград, 2003. Ч. І. 190 с.
Концертните произведения за акордеон от български композитори. България. Благоевград, 2003. Ч. ІІ. 250 с.
